Газофазне-окислення зазвичай здійснюється за низьких або високих температур за допомогою повітря, O2 або кисневмісних-газів (таких як озон і CO2). Характеризується простим обладнанням, низькою вартістю та низьким рівнем забруднення. Порівняно з рідким-фазовим окисленням, газове-фазове окислення легше реалізувати промислово шляхом суворого контролю таких умов, як час і температура. Однак зі збільшенням часу та температури окислення травить вуглецеві волокна, збільшуючи їх площу поверхні, але також впливаючи на міцність на розрив. Тому необхідний точний контроль часу і температури обробки, щоб уникнути надмірного пошкодження вуглецевих волокон і зниження механічних властивостей композитного матеріалу.
Рідко{0}}фазне окислення передбачає розміщення вуглецевих волокон у рідкій реакційній системі, що дозволяє окислювачу в рідкій системі реагувати з вуглецевими волокнами, тим самим протравлюючи поверхню вуглецевих волокон. HNO3, KMnO4, NaOCl і NaClO3 є широко використовуваними окислювачами. Порівняно з газовою-фазною обробкою, рідка-фазна обробка загалом є м’якшою, не спричиняє надмірної виїмки та має довший час обробки, що робить її придатною для вивчення механізмів обробки поверхні.
Анодування, також відоме як електрохімічне окислення, — це метод обробки, який використовує вуглецеве волокно як анод і застосовує потенціал до вуглецевого волокна для вироблення кисню на його поверхні. Утворений кисень є високоактивним і може окислювати та травити вуглецеве волокно. Електроліти, що використовуються при анодуванні, в основному включають HNO3, H2SO4, NaCl, KNO3, NaOCl, NH4OH, NH4HCO3, NH4HS і NaOH. У реальному виробництві розчин NH4HCO3 широко використовується через його високу швидкість реакції та слабку корозійну активність. Анодування забезпечує м’які умови реакції, високу працездатність і швидке й рівномірне окислення, що робить його придатним для великомасштабного-виробництва й, отже, широко використовується для обробки комерційних вуглецевих волокон. У практичних застосуваннях оператори часто регулюють кінцеві властивості вуглецевого волокна відповідно до виробничих вимог, змінюючи тип електроліту або регулюючи струм.
